flag Судова влада України

Стара версія сайту | Лист вебмайстру

ЗАСТОСУВАННЯ ІСПИТОВОГО СТРОКУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

           ЗАСТОСУВАННЯ ІСПИТОВОГО СТРОКУ В КРИМІНАЛЬНОМУ  ПРОВАДЖЕННІ

 

«Визнати винним Петренка Петра Петровича у вчиненні кримінального  правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити Петренка Петра Петровича від відбування покарання з випробуванням із встановленням йому трирічного іспитового строку…»           

Що ж таке звільнення від відбування покарання з випробуванням та іспитовий строк? 

Кримінальним   кодексом України передбачено ряд випадків звільнення засуджених осіб від відбування покарання. Найбільш розповсюдженим у судовій практиці є звільнення від відбування покарання з випробуванням, що передбачене ст. 75 Кримінального кодексу  України.

Відповідно до положень даної норми Закону, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців,  обмеження волі,  а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років,  враховуючи тяжкість злочину,  особу винного та інші обставини справи,  дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. У  цьому разі суд ухвалює рішення про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання,  якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. 

Що таке іспитовий строк?

Іспитовий строк — це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим і останній під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки та інші умови випробування. Іспитовий строк містить у собі погрозу реального виконання покарання, якщо засуджений не буде виконувати умови випробування, і можливість остаточного звільнення від відбування покарання і погашення судимості, якщо особа виконає покладені на неї обов'язки. Значення іспитового строку полягає і в тому, що тільки протягом цього строку особа визнається судимою і за нею здійснюється контроль з боку органів виконання покарання.  Контроль за поведінкою осіб , звільнених від відбування покарання з випробуванням здійснює Кримінально - виконавча інспекція.  Тривалість іспитового строку встановлюється  від одного року до трьох . Наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням визначаються поведінкою засудженого протягом іспитового строку і  можуть бути як сприятливими, так і несприятливими.

 Найбільш бажаним для держави, самого засудженого і його близьких є сприятливий наслідок, тобто звільнення від відбування призначеного покарання, яке здійснюється судом після встановлення, що іспитовий строк особа пройшла успішно, засуджений виконав покладені на нього обов'язки, не вчинив протиправних діянь. 

Несприятливі наслідки настають для засудженого в двох випадках. 

Перший — коли засуджений направляється судом для реального відбування призначеної міри покарання через те, що він не виконав покладених на нього обов'язків або систематично вчиняв правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. 

Другим несприятливим наслідком є вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення . Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України суд призначає покарання за нове  кримінальне  правопорушення , а потім приєднує до нього повністю або частково покарання, раніше призначене при звільненні з випробуванням.

В Олевському районному суді Житомирської області за перше півріччя 2013 року  розглянуто 16 кримінальних проваджень , де мірою покарання засудженому було обрано позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України і звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням. Протягом 2012 року – ухвалено 55 вироків із застосуванням даної міри покарання.

Підсумовуючи вищенаведене , хочу  зазначити, що іспитовий строк дисциплінує засудженого, привчає його дотримуватися законів, нагадує йому, що він не виправданий, а проходить випробування, від результату якого залежить його подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Секретар суду                                                                                                 О.М.Хомутовська