flag Судова влада України

Стара версія сайту | Лист вебмайстру

Історія суду

Документи по темі:

0 Kb  -файл

 Історія Олевського району та міста Олевськ

Протяжність Олевського району із заходу на схід близько 50 км, з півночі на південь 80 км. Вся територія Олевського району лежить в межах Поліської низовини і лише північно-східна частина — на відрогах Словечансько-Овруцького кряжу. На півночі межує з Лельчицьким районом Республіки Білорусь, на заході — з Рокитнівським районом Рівненської області. Зі сходу і півдня — з Лугинським, Ємільчинським, Новоград-Волинським районами Житомирської області.

Олевський район, як адміністративна одиниця, був створений у 1923 році. Площа району становить 224,7тис.га, або 7,1% території області. . До складу району входять 60 населених пунктів (55 сіл, 4 селища міського типу, місто), 24 сільських, селищних рад та 1 міська рада. 

Відстань від м. Житомира до м. Олевська - 180 км

Населення району- 42,121 тис.чол.

Міське населення - 15,241 тис.чол

Сільське населення – 26,880 тис. чол.

Олевщина - земля прадавня, древлянська, поліська, знана ще задовго до періоду Київської Русі.

За письмовими повідомленнями XVI ст., засвідчено, що на "старому Олевському городищі" виникло місто Городище із замком та торгом. На думку вчених місто мало бути згадуваним ще в ярликах Вітовта, які не дійшли до нас в оригіналах.

Археологічною експедицією Інституту археології НАН України впродовж 2009-2010 років було проведено археологічні роботи в межах міста Олевська та його округи з метою встановлення дати заснування міста.

В результаті досліджень культурних нашарувань в центрі міста встановлено наявність артефактів IX-Xст., XI-XIIIст.,  XIV-XVст. та  XVI-XVIIIст. Згадувані письмовими джерелами фортифікаційні споруди не зафіксовано, через щільну забудову центральної частини міста.

Археологічні дослідження давньоруського городища в межах Олевська (ур. Бабина Гора) виявили археологічні знахідки (ранньогончарна кераміка) VIII-IXст.,  Xст. та кінця  XII - першої половини XIIIст., а також синхронні городищу посад та значну кількість відкритих поселень поблизу нього.

Олевськ, як місто сформувалося з окремих центрів племінних об`єднань древлян VIIIст. і в цей же період формується Олевська волость, яка зафіксована пізньосередньовічними письмовими джерелами. Є достатньо підстав відносити першопочатки Олевська (як і літописних Іскоростеня та Городища) до VIIIст.

Враховуючи результати проведних досліджень, датою заснування міста можна вважати першу чверть VIIIст.

Назву міста пов`язують з іменем овруцького князя Олега Святославовича, який жив і княжив наприкінці X століття. Під час його князівства поселення дістало назву Олегове городище, яке згодом почали називати Олегськ, а потім для спрощення у вимові - Олевськ.

 

Центром Олевського району є місто Олевськ, яке розташоване у західній частині Житомирської області. Територія міста 1024,5га. Населення 10420 чоловік . За давніми літописами Олевськ згадується у 977році, тому і заснування міста пов’язують із цією датою.

Взагалі історія Олевська є малодослідженою і викликає великий інтерес, як і історія древлянських поселень – городищ. Так дослідження городища Олевська (Бабина Гора) обережно стверджує про виникнення Олевського поселення в межах V-III сторіччя до Різдва Христового. В період нашої ери Олевськ входить до древлянської землі, а з Х століття – став належати до Київської Русі.

За припущенням українських істориків Овруч, Коростень і Олевськ утворювали своєрідний трикутник у межах древлянської землі. Припускають також, що тут був великий палац Олега – резиденція князя.

В 1545 році Олевськ і навколишні села були приписані до Овруцького замку, яким володів магнат Йосип Немирич.

Після Люблінської унії 1569 року Олевськ у складі правобережної України потрапив під владу шляхетської Польщі.

В 1793 році Олевськ увійшов до складу Росії і з 1797 року став волосним центром Овруцького повіту Волинської губернії.

З листопада 1917 року по вересень 1923 року радянська влада діяла в Олевську з певними перервами під керівництвом революційного комітету. Містечко перебувало й під владою австро-німецьких військ, петлюрівців та поляків до повного становлення радянської влади.

Наше місто пережило також великі події які були зазначені в документах про Другу світову війну, голодомор і сталінські репресії. У роки Другої світової війни довкола Олевська розгортаються тривалі бої поміж незалежними українськими та радянськими партизанами. У серпні – листопаді 1941 року Олевськ – столиця легендарної "Олевської республіки": фактично автономної території, керованої партизанським рухом "Поліська Січ" на чолі з Тарасом Бульбою - Боровцем, що вибила з району радянські війська та встановила військове й цивільне самоврядування поза німецьким контролем.

Після закінчення війни місто активно розвивається та розбудовується.

2003 року постановою Верховної Ради України Олевськ офіційно дістає належний йому статус міста. За часу незалежності України місто набуває сучасних рис.

 

Історія Олевського суду

У 1939 році у відповідності з Положенням «Про управління народних комісарів юстиції союзних республік при крайових та обласних Радах депутатів трудящих» від 16 грудня 1939 року, було створено Управління Міністерства юстиції у Житомирській області, до функцій якого належав контроль за організацією роботи народних судів без права втручання у справи відправлення правосуддя, проведення ревізій фінансово-господарської діяльності судів, керівництво діяльністю нотаріату, контролю за роботою судових виконавців та загальне керівництво діяльністю адвокатури.

У відповідності з указом Президії Верховної Ради Української РСР від 30 серпня 1956 року «Про розширення прав обласних судів і ліквідацію Управління Міністерства юстиції Української РСР при обласних радах депутатів трудящих» з 01 жовтня 1956 року Управління Міністерства юстиції Житомирської області було ліквідовано, а його функції передано Житомирському обласному суду.

Здійснення правосуддя в Олевському районі Житомирської області виконував Народний суд Олевського району.

Олевський народний суд має давню історію. Про це свідчить той факт, що з наявних на цей час у архіві суду справ, найбільш раннє рішення Олевського народного суду датується листопадом 1946 року. Рішення приймав суддя Шевченко за участю двох народних засідателів Щокіної та Койрах.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 06 жовтня 1970 року у структурі обласних виконавчих комітетів створені відділи юстиції. З 01 січня 1971 року розпочав діяльність відділ юстиції Житомирського обласного виконавчого комітету.

До функцій відділу юстиції належало організаційне керівництво районними, міськими народними судами, удосконалення правової роботи в народному господарстві, надання правової допомоги товариським судам, матеріально-технічне забезпечення судів.

У відповідності до постанови ЦК Компартії України та Ради Міністрів УРСР № 3-4 від 28.09.1988 року у жовтні 1988 року відділ юстиції був перетворений в управління юстиції.

У 1994 році Народний суд Олевського району був перейменований в Олевський районний суд Житомирської області.

Спочатку своєї діяльності Олевський суд розміщувався у приміщенні по вулиці Свято-Миколаївській, 36 у селищі міського типу Олевськ.

 

У 1970-2010 роках Олевський суд знаходився у приміщенні по вулиці Привокзальна, 5 у місті Олевськ.

У 2011 році Олевський районний суд переїхав у нове приміщення по вулиці Володимирська, 7 у місті Олевськ.

У 1940- х роках суддями Олевського суду працювали Фішман, Шевченко, Сімончук. Головою суду в цей період був суддя Шевченко.

У 1950-х роках суддями Олевського суду працювали Березняк, Фречер, Мальцев.

У 1960-х роках суддями Олевського суду працювали Пономаренко, Непомнящий, Чудак, Лейковський П.О., Дрозд.

У 1970-х роках суддями працювали Шишкіна В.П., Гамалюк В.П. Головою суду в цей період був Моніч Сільвестр Петрович.

У 1980-х роках суддями Олевського суду працювали Дудкіна Надія Володимирівна, Михно Юрій Степанович, Тростянчук Геннадій Геннадійович. Головою суду в цей період була Шишкіна Віра Петрівна.

У 1990-2000-х роках суддями Олевського суду працювали Макарчук Адам Іванович, Любашевська Тетяна Григорівна, Оксенюк Микола Олександрович, Охрімчук Ірина Григорівна Головами суду в цей період в різний час були Ткач Степан Опанасович та Зарицька Галина Василівна.

Судді які працювали в Олевському районному суді і по цей час працюють суддями. Так, Ткач Степан Опанасович працює заступником голови Апеляційного суду Житомирської області, Зарицька Галина Василівна працює суддею цивільної палати апеляційного суду Житомирської області, Охрімчук Ірина Григорівна працює суддею Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Кількісний склад Олевського районного суду згідно штатного розпису становить 24 працівника Зокрема, голова суду, заступник голови суду, двоє суддів, керівник апарату, заступник керівника апарату. На цей час в Олевському районному суді суддями працюють Волощук Віктор Васильович, Стратович Олександр Володимирович, Винар Любомир Вікторович. Керівником апарату є Бейкун Світлана Борисівна. Головою суду починаючи з  2004 року і по цей час є Ковальчук Микола Васильович.