Про витребування майна

 Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого стосовно цього майна, але в подальшому  скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі № 6-2233цс16.

         Відповідно до закріпленого в ст. 387 ЦК  загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речового-правового характеру, зокрема якщо між власником та володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК залежить від того, в який спосіб воно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне  коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що воно вибуло з володіння власника або особи , якій він передав майно , поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Як нагадав Верховний Суд України, положення ст. 388 ЦК застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав , не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене  третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.