Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Має бути діалог між державою і громадянами, владою та бізнесом і, безумовно, судовою гілкою влади. Про це заявили в Українському союзі промисловців і підприємців, який домовився про співпрацю з Вищим господарським судом. Обидві сторони переконані, що бар’єри в спілкуванні між представниками реального сектору і володарями мантій негативно впливають як на розвиток економіки, так і на довіру до суду.
Інвестиційний клімат у країні і, відповідно, розвиток економіки та рівень соціальних стандартів значною мірою залежать від довіри до судової влади. Адже йдеться про такі важливі умови для ведення бізнесу, як рівність усіх перед законом, захист прав власності тощо.
Втім, Україна опинилася в скрутній ситуації. Про це говорили на тематичному круглому столі «Роль суду як основного інструменту охорони законних прав власників бізнесу та безпеки підприємництва. Захист від адміністративного впливу», організованому УСПП.
Президент союзу Анатолій Кінах відзначив: сьогодні Україна зупинилася на рівні ВВП, який дорівнює 65% від показника 1991 року. Інший індикатор — украй низький рівень інвестицій. Уряд звітує, що в 2016-му Україна отримала $3,4 млрд інвестицій. Але з них $2,2 млрд — це докапіталізація банків, і тільки $1,2 млрд пішли на розвиток підприємств і створення робочих місць.
Наслідком такої ситуації є рівень соціальних стандартів. Так, у сусідній Польщі мінімальна зарплата становить €453 на місяць, а середня — €1050—1100. В Україні — в 4—6 разів менша.
Це спричиняє трудову міграцію й відтік кваліфікованих робітників за кордон, чому сприятиме і євроінтеграція. Так, у минулому році Польща оформила загалом 1,27 млн трудових мігрантів, 83% з яких — українці.
При цьому А.Кінах відзначив, що сьогодні український бізнес стикнувся з реальною проблемою: коли інвестор хоче створити 200, 300, 500 нових робочих місць, він не може знайти кваліфіковані кадри саме робітничих професій.
На його думку, судова реформа неможлива без довіри з боку бізнесу, який має переконатися в «неупередженості, кваліфікованості, незалежності судових органів, котрі займаються в тому числі питаннями майнових прав».
У ВГС висловили готовність до діалогу. «Нам якраз і не вистачає зворотного зв’язку з індустріальним сектором економіки. Хоча,
може, це не, як зараз модно говорити, «споживач судових послуг», а головним чином — експерт і оцінювач наших послуг», — зауважив голова суду Богдан Львов.
У «господарників» є й інший інтерес у співпраці з бізнесом. В його особі ВГС шукає підтримки у протистоянні з противниками окремої господарської юрисдикції. А бізнес не такий уже й невибагливий. Так, представник реального сектору підказав: аби не було претензій до господарських судів, вони мають показати, що дають інший продукт, ніж загальні. Наприклад, що замість пального стандарту «Євро-3» вони дають стандарт «Євро-6». «Господарники» взяли пораду на озброєння.
Проте у ВГС відзначають необхідність не тільки існування Господарського кодексу, а й подальшої кодифікації законодавства. «Сьогодні є більш як 200 законів, що регулюють господарські відносини. Не кажу вже про підзаконні акти. Потрібна серйозна кодифікація», — підкреслив заступник голови ВГС Геннадій Кравчук. А також запропонував УСПП узяти проведену судом роботу із цього питання «під своє крило», оскільки доля ВГС поки що невідома.
Однак невдовзі володарі мантій постануть перед черговим випробуванням — новою редакцією Господарського процесуального кодексу (міститься в проекті №6232). Нова ж редакція буде більш детальна, сторони отримають додаткові можливості тощо.
Судова влада є чи не останньою інстанцією, де підприємці можуть отримати захист. Керівник судової практики Pavlenko Legal Group Олена Перцова відзначила, що новий закон про реєстрацію прийняли без громадських обговорень, без участі юридичної та суддівської спільноти. Й невдовзі це принесло свої плоди: в минулому році зафіксовано понад 3 тис. рейдерських атак.
Дещо покращило ситуацію створення Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін’юсті та внесення антирейдерських змін до реєстраційного закону.
«У нас дуже модно критикувати суди, але всі забули про правоохоронні органи. Наприклад, комісія щомісяця повідомляє їх, що в деяких справах убачаються ознаки кримінального правопорушення. Реакції нуль. Мабуть, і бізнесу про це треба говорити, що фактично єдиним захисником бізнесу сьогодні є суд», — сказала О.Перцова.
Одна з причин незахищеності полягає у відсутності єдиної судової практики. Це лякає інвестора, бо йому потрібна передбачуваність. Перший віце-президент Київської торгово-промислової палати Людмила Сізікова також зауважила, що довіра до суду, в тому числі бізнесу, великою мірою залежить від сталого та однакового застосування законодавства. При цьому вона звернула увагу, що при ТПП України створено Міжнародний комерційний арбітражний суд, який протягом багатьох років має стабільно високу довіру. «Чому? Тому що судді керуються тільки законом», — пояснила Л.Сізікова.
Тож за підсумками обговорення прийняли рішення опрацювати висловлені пропозиції й направити відповідні рекомендації до Президента та Верховної Ради. Надалі ж планується організувати більш комплексний захід на цю тематику за участю всіх зацікавлених сторін: представників бізнесу, судової влади,
народних депутатів, експертів.
А прозорість має полягати в тому, що приходиш у засідання, подаєш документи й певен, що твоя позиція підтверджується судовою практикою, тому отримаєш справедливе рішення.
ВІЛЕН ВЕРЕМКО «Закон і бізнес»
_03_03.png)
