ЯКЩО МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ СПАДКОДАВЦЯ НЕВІДОМЕ, МІСЦЕМ ВІДКРИТТЯ СПАДЩИНИ Є МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА

Суди розглядали спір між особою та міською радою з приводу визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Позивач зазначав, що після смерті його тітки відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира. Відповідно до заповіту він є єдиним спадкоємцем та звернувся до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Постановою нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування за заповітом, оскільки не були надані документи, які підтверджують місце відкриття спадщини.

За направленими нотаріусом запитами неможливо було встановити місце реєстрації проживання спадкодавця, а також осіб, що були зареєстровані у квартирі, оскільки будинок не знаходиться на балансі будь-якої житлово-експлуатаційної організації, а також не знаходиться на балансі житлово-будівельного кооперативу.

Суд першої інстанції задовольнив позов особи та визнав за позивачем право власності на квартиру в порядку спадкування. Суд зазначив, що в ході розгляду справи встановити постійне місце проживання померлої не виявилось можливим, у зв’язку з відсутністю відповідної інформації у житлово-експлуатаційних організаціях, житлово-будівельних кооперативах, міській раді та територіальних органах Державної міграційної служби України. А відповідно до наявних матеріалів справи вбачається, що спадкодавець є власницею квартири. Тому, відповідно до вимог ч.2 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини після померлої є місцезнаходження нерухомого майна останньої.

Міська рада з рішенням суду не погодилась та оскаржила його в апеляційному та касаційному порядку. Міська рада додатково посилалась на пропуск 6 місячного строку прийняття спадщини. Проте суди наступних інстанцій залишили рішення суду без змін.

Апеляційний суд вказав, що жодна установа, яка перебрала на себе повноваження щодо здійснення реєстрації, зняття з реєстрації осіб, або яка здійснювала ці повноваження не надала відповіді щодо зареєстрованих осіб, а фактично формально відмовила. Крім того, після відкриття спадщини позивач зберігав спадкове майно, користувався квартирою і сплачував комунальні послуги, що підтверджує те, що він спадщину прийняв, від неї не відмовлявся, а тому відсутні підстави для визнання її відумерлою.

Залишаючи в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ВССУ вказав, що перевіривши належним чином підставність відмови нотаріуса, суди дійшли правильного висновку, що вона є безпідставною, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1221 ЦК України, якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, тобто місцем відкриття спадщини після померлої є місцезнаходження належного їй на праві власності нерухомого майна – квартири (ухвала ВССУ від 07.09.2017 у справі № 638/11373/16-ц).