Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Відповідності до плану роботи за II півріччя 2016 року суду було проведено узагальнення судової практики по розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення щодо вчинення насильства в сім’ї. За І півріччя 2016 року до Олевського районного суду Житомирської області кримінальних справ пов’язаних з насильством в сім’ї не надходило та надійшло 10 справ про адміністративні правопорушення передбаченні статтею 173-2 КУпАП - вчинення насильства в сім’ї.
В сучасному світі проблема насильства в сім’ї, попри всі досягнення цивілізації, зберігає свою актуальність. Таке насильство залишається однією з надзвичайно поширених форм порушення прав людини, від якого переважно страждають найбільш уразливі групи осіб (діти, жінки, які перебувають у стані економічної, психологічної чи іншої залежності від чоловіків, інтимних партнерів або батьків, особи з інвалідністю, похилого віку та ін.).
Вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї. ( ст. 173-2 КУпАП).
За І півріччя 2016 року розглянуто 10 справ пов’язаних із вчиненням насильства в сім’ї.
Накладено адміністративне стягнення у виді громадських робіт стосовно 4 осіб.
Повернуто для належного оформлення 5 справ, оскільки посадові особи органів внутрішніх справ при оформленні та направленні до суду адміністративних матеріалів за ст. 173-2 КУпАП допускали порушення, які призводили до повернення цих матеріалів на доопрацювання. Причиною повернення матеріалів було те, що посадові особи органів внутрішніх справ не виконували належним чином вимоги ст. 256 КУпАП. Так, як у протоколі зазначається місце та час його вчинення, сутність адміністративного правопорушення. Особа, яка його складає повинна ретельно з’ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер. А також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. У протоколі зазначаються дата та місце складання, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол, прізвища свідків і потерпілих, якщо вони є. Вказані відомості мають важливе ’ значення, оскільки, наприклад, відсутність відомостей про особу, яка склала протокол, робить його недійсним, бо не дозволяє визначити, чи мала вказана особа повноваження на його складання. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, відносно якої він складений. Проте протоколи із зазначеним недоліками до суду все ж таки надходять. Посадові особи, які складають протоколи допускають багато інших помилок недотримуючись інших вимог передбачених законодавством. Адже протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Відповідно до ст. 277 ч. 2 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП розглядаються протягом доби.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов’язковою.
Тому, орган який склав протокол про адміністративне правопорушення стосовно правопорушника за ст. 173-2 КУпАП повинен забезпечити явку правопорушника до суду для розгляду справи по суті.
Отже, як приклад можна навести, що судді Олевського районного суду Житомирської області своїми постановами повертали до Олевського ПВ Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області матеріали справи про адміністративні правопорушення для виконання вимог Закону, оскільки орган який склав протокол про адміністративне правопорушення стосовно правопорушника за ст. 173-2 КУпАП не забезпечив явку правопорушника до суду для розгляду справи по суті, чим позбавив суд можливості розглянути дану справу з дотриманням вимог ст.ст. 268 ч. 1, 277 ч.2 КУпАП.
Навантаженість суддів щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачених ст. 173-2 КУпАП за І півріччя 2016 року становить:
1) Суддею Ковальчуком М.В. розглянуто - 3 справи;
2) суддею Волощуком В.В. розглянуто - 0 справ;
3) суддею Стратовичем О.В. розглянуто - 3 справ;
4) суддею Винаром В.В. розглянуто - 3 справ.
У постановах суддями правильно викладається фабула складу адміністративного правопорушення, що було встановлено при розгляді справи. Також у постановах судді зазначають відношення правопорушника до вчиненого ним правопорушення.
Щодо накладення адміністративних стягнення за результатами розгляду правопорушень, то проведеним аналізом встановлено, що суддями при призначенні правопорушнику адміністративного стягнення, окрім зазначених вище обставин, також враховується достатність застосованого стягнення для досягнення мети перевиховання та запобігання в подальшому вчиненню особою інших правопорушень, що передбачено ст. 23 КУпАП.
Також суддями, відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, в постановах зазначаються обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність особи за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Згідно із ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 173-2 КУпАП розглядаються протягом доби. При розгляді справ про адміністративні правопорушення судді Олевського районного суду Житомирської області чітко дотримувались строків розгляду справи, але маються деякі порушення, які як було досліджено при проведенні даного узагальнення виникають з об’єктивних причин.
В 3 справах про адміністративні правопорушення було порушено строки розгляду страв, як приклад можна навести: 13.01.2016 року до Олевського районного суду надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за чЛ ст. 173-2 КУпАП та 28.01.2016 року винесено постанову відповідно до якої на правопорушника накладено адміністративне стягнення, у зв’язку з чим всупереч вимогам ст. 277 КУпАП було розглянуто справу з порушення строку розгляду протягом однієї доби, з тієї причини що правопорушник не був повідомлений про розгляд справи в суді. Причиною порушення строку розгляду даної категорії справ в Олевському районному суді є вищезазначений приклад.
Проведене узагальнення вчинення насильства показало, що основні причини скоєння таких адміністративних правопорушень полягають у соціальних проблемах - відсутності житла, роботи, коштів для задоволення мінімальних потреб сім’ї, алкоголізм одного з членів сім’ї, а в поодиноких випадках навіть обох членів сім’ї, соціальна незахищеність населення державою (криза, інтервенція, тощо).
Серед загальної статистики вчинення насильства в сім’ї переважає фізичне насильство над жінками з боку чоловіків або співмешканців, наступну сходинку займає фізичне насильство чи психологічне насильство над батьками.
Інноваційним характером є Закону України «Про попередження насильства в сім’ї», що зумовлює необхідність розроблення механізму застосування його положень на практиці та попередження негативного явища на його початковій стадії, поки конфлікт між сторонами не призвів до непоправних наслідків.
Насильством в сім’ї, відповідно до статті 1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї», визнаються будь-які умисні дії фізичного, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю. Таким чином, можна виділити наступні обов’язкові ознаки насильства в сім’ї:
1) особами, що страждають від сімейного насильства, можуть бути тільки члени сім’ї (тобто цей Закон не поширюється на сусідів, співмешканців, у тому числі розлучених осіб, що продовжують спільно проживати, осіб, що зустрічаються, але не перебувають у шлюбі тощо);
2) діяння насильника повинне бути протиправним (тобто суперечити нормам чинного законодавства);
3) діяння призвело або могло призвести до порушення прав члена сім’ї як людини та громадянина;
4) вина насильника повинна виявлятися у формі умислу, а не необережності.
З проведеного узагальнення можливо зробити такий висновок, що судді Олевського районного суду Житомирської області при розгляді справ даної категорії у відповідності до статей 245, 251, 252, 256, 280 КУпАП повно,
всебічно та об'єктивно досліджують всі обставини справи в їх сукупності та виносили законні та обґрунтовані постанови у справах. Додержувалися розумних строків розгляду справ про адміністративні правопорушення. В порівняння з 2015 роком порушень стало значно менше.
Суддя Олевського
районного суд О.В. Стратович
Помічник судді Олевського
районного суду В.В. Васильчук
_03_03.png)
